ІНТЕЛЕКТУАЛІЗАЦІЯ РИНКУ ЛОГІСТИЧНИХ ПОСЛУГ: КОНЦЕПЦІЇ, МЕТОДОЛОГІЯ, КОМПЕТЕНТНІСТЬ

Abstract

Процеси глобалізації, інтернаціоналізації й транснаціоналізації світової економіки сприяли зростанню ролі логістики як дієвого інструменту підвищення ефективності й конкурентоспроможності підприємств на ринках товарів і послуг, а також призвели до формування міжнародних транспортних коридорів, глобальних та регіональних ланцюгів постачання, потужних логістичних кластерів та альянсів. Логістика має все більший вплив на формування структури національної економіки, визначаючи її профіль і ступінь залученості до глобальних логістичних мереж. Зростає питома вага внеску логістичних послуг до валового національного продукту, кількість зайнятих працівників та якість логістичного сервісу в цій сфері. Зростання попиту на логістичні рішення сприяло активному розвитку ринку логістичних послуг і появі нових бізнес-моделей діяльності їх постачальників. Для ефективного управління потоками в економічних системах підприємств, ланцюгів постачання, регіонів і національної економіки необхідні нові знання, технології та фахівці, що володіють відповідними професійними компетенціями.Наведене підтверджує, що в сучасних умовах постала проблема теоретичного розроблення та практичної реалізації управління потоковими процесами на різних рівнях ієрархії з урахуванням просторової розподіленості, що закономірно приводить до необхідності проектування й раціоналізації потокових процесів, які становлять змістову основу міжгалузевої економічної взаємодії, вимагають адекватної транспортної, складської та інформаційно-комунікаційної інфраструктури. Критичний огляд наукових праць провідних учених свідчить, що циклічність, диспропорції та незбалансованість економічного розвитку різних країн актуалізують проблему пошуку міри й форм втручання держави в економічне життя суспільства, компромісу між саморегулюванням (ринком) і регулюванням з боку інститутів влади. Остання економічна криза спонукала вчених до пошуку нових ринкових и неринкових регуляторів і посилення ролі держави щодо здійснення цілеспрямованих впливів, які б стимулювали нарощування потенціалів зростання й нівелювали негативні тенденції, пов’язані з упливом негативних глобальних тенденцій та зростаючих ризиків. На сучасному етапі розвитку національної економіки важливим елементом є ринок логістичних послуг, який може бути розглянутий із позиції стимулювальної детермінанти через запровадження інституціонального забезпечення, здатного реалізувати агреговані функції задля активізації його складників. Як підсистема національної соціально-економічної системи, інтегрованої вертикальними та горизонтальними логістичними потоками, логістичний ринок має специфічні сутнісні ознаки, особливі змістові характеристики й форми функціонування, визначає поведінку економічних агентів як суб’єктів логістичної діяльності, що зумовлює необхідність виявлення й теоретико-методологічного обґрунтування. Відсутність дієвих механізмів регулювання та саморегулювання ринкових відносин у різнорівневих складних логістичних системах, єдиних норм і правил взаємодії економічних агентів в умовах спільного економічного, інформаційного та інституціонального середовища стримує економічний розвиток держави, не дозволяє повною мірою реалізувати експортний та транзитний потенціал, негативно впливає на позицію держави в міжнародних рейтингах конкурентоспроможності та логістичної ефективності. Множина невирішених проблем, що стосуються формування й розвитку ринку логістичних послуг, якому притаманний потужний потенціал зростання, здатність прискорювати розвиток підприємств різних галузей економіки, що взаємодіють в регіональних і глобальних ланцюгах товарного руху, створювати синергічні ефекти та гармонізувати економічні інтереси різних економічних агентів, зумовила необхідність даного дослідження. Ієрархічність побудови логістичних потреб на визначених рівнях управління сприятиме обґрунтуванню необхідних вимог задля їхнього взаємного зв’язку і в горизонтальній площині, що вимірюється характеристиками постачальників логістичних послуг 1PL-5PL, і у вертикальній на підставі винайдення та обґрунтування резервів і задіяння компетентностей в умовах інтелектуалізації змістового насичення підставових процесів. Теоретичні, методологічні та практичні аспекти інтелектуалізації національної економіки та ринку логістичних послуг відображено в наукових працях вітчизняних та закордонних учених – Є.В. Крикавського, Н.І. Чухрай, Л.В. Фролової, О.М.Сумця, В.Г. Алькеми, О.М. Ястремської, О.В. Посилкіної, С.В. Смерічевської, І.В. Поповиченко, Н.П. Тарнавської, А.І. Семененко, В.І. Сергєєва, В.В. Дибської, В.С. Лукінського, С.О. Уварова, М. Портера, Д. Уотерса, Д.Д. Бауерсокса, Д. Стока, Д. Ламберта та інших. Проте досі не сформовано єдиного системного підходу до обґрунтування впливу розвитку ринку логістичних послуг на ефективність та конкурентоспроможність національної економіки. Монографія складається з 5 розділів, кожен з яких розкриває низку сутнісних аспектів авторського бачення проблем інтелектуалізації логістичної діяльності на мікро- й макрорівнях, закономірностей становлення та розвитку ринку логістичних послуг як важливої компоненти аціональної логістичної системи країни, а також охоплює комплекс прикладних аспектів управління логістичними потоками й процесами створення цінності логістичних послуг для їх споживачів. Перший розділ монографії присвячено поглибленому аналізу наукових положень щодо інтелектуалізації та логістизації національної економіки, економічної сутності логістичних послуг та їх ролі у формуванні ланцюгів споживчої цінності, а також виявленню новітніх трендів, факторів зростання та закономірностей розвитку ринку логістичних послуг і його основних учасників у контексті економіки знань. В монографії доведено гіпотезу про проникнення логістичного підходу в різні сфери життєдіяльності суспільства, що призвело, з одного боку,до розширення розуміння логістичної теорії, а з іншого, – до поглиблення знань і появи нових підходів до оптимізації логістичних рішень, що сприяло радикальним трансформаціям ринку логістичних послуг. Виявлено новітні тенденції, узагальнено фактори зростання та визначено нові закономірності його розвитку в контексті економіки знань, що в сукупності дало змогу запропонувати авторський підхід до систематизації та оцінки ступеня інтелектуалізації постачальників логістичних послуг, а також пов’язати їх діяльність із ступенем зрілості ринку.